Споживання товарів і послуг безпосередньо залежить від того, як споживач ідентифікує особу, яка ці товари виробляє (надає послуги). Для ідентифікації виробника існує багато засобів, та лише деякі з них отримали охорону держави: знаки для товарів і послуг, фірмове найменування та найменування місця походження товару.
Почнімо зі знаків для товарів і послуг (товарні знаки). Регулювання відносин з приводу товарних знаків здійснює Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та низка міжнародних актів (Мадридська угода про реєстрацію знаків 1891 p., Женевський договір про закони щодо товарних знаків 1994 р. та ін.).
Відповідно до закону, знак — це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Отже, основне призначення знаків — давати споживачам можливість відрізняти однорідні товари різних виробників. Охорона може бути надана таким видам знаків:

10.3. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Творча діяльність людини не обмежується створенням лише літературних і художніх творів. Творча енергія людства намагається поліпшити різноманітні машини й механізми, щоб промисловість могла працювати краще, швидше, ефективніше. Така діяльність приносить промисловцям прибутки, а що мають автори таких нововведень? Для того щоб справедливо винагородити авторів, які розробляють новинки для промисловості, виник інститут промислової власності, до якого з-поміж інших увійшли й норми, що визначають захист прав винахідників, авторів корисних моделей і промислових зразків.
Сьогодні правовідносини винахідників, авторів корисних моделей і промислових зразків унормовані спеціальними Законами: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки». Крім того, в Україні діє Паризька конвенція про охорону промислової власності від 1883 р. та деякі інші міжнародні акти, що унормовують відповідні правовідносини.

Спочатку розгляньмо об'єкти та суб'єкти авторського права. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про авторське право й суміжні права», до об'єктів авторського права належать «...твори у галузі науки, літератури і мистецтва». Отже, об'єктом авторського права, перш за все, є твір. Як зазначено у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» В. Т. Бусла, «твір — це те, що зроблено, створено ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі». Той же словник пояснює зміст слова «творчість»: це «діяльність людини, спрямована на створення духовних або матеріальних цінностей». Крім того, твір повинен бути об'єктивований або, інакше кажучи, перенесений із свідомості автора в матеріальний світ шляхом його запису на папері, на магнітній стрічці тощо.
Таким чином, під «об'єктами авторського права» можна розуміти створені автором нові культурні цінності в галузі науки, літератури та мистецтва, доступні для сприйняття інших людей.

Усе своє життя люди про щось думають. Деякі думають про те, що б з'їсти, інші про те, що б випити. А є люди, які творять. Творять іноді навіть уві сні. Зупинімо на вулиці п'ятьох випадкових перехожих і запитаймо їх, із чим у них асоціюються прізвища Ейфель, Калашников, Дизель, Менделєєв. Відповіді отримаємо негайно. Ці люди своїм феноменальним інтелектом створили те, що людство буде згадувати ще довгі роки.
Є витвори людського інтелекту, які не мають ціни. Про них так і говорять — безцінні. Складно, наприклад, оцінити в доларах вартість відкриття періодичної таблиці хімічних елементів, зробленого російським вченим Д. І.

«_»_200_ р. м._
_в особі
_(далі - ПРОДАВЕЦЬ), що діє на підставі
Статуту, і __
в особі_(далі - ПОКУПЕЦЬ), що діє на
підставі Статуту (тут і далі - СТОРОНИ), уклали цей договір про нижче-наведене:

Уже всі звикли до того, що наше життя будується на договірних відносинах. Щодня ми укладаємо з десяток договорів, незалежно від того, чи займаємося ми бізнесом, чи граємо в доміно на заслуженому відпочинку. Договори скрізь: у транспорті, в магазині, на ринку. Деколи, самі того не підозрюючи, ми вступаємо в договірні відносини досить складної природи. Але ми про це не замислюємось. Процес дихання — теж складний процес, але ми його не помічаємо. Інша справа — договір. Ми повинні знати його природу, і тоді непорозумінь і неприємних судових розглядів буде значно менше.

Питання про власність споконвіку хвилювало людину. Спроби скасувати приватну власність людьми завжди сприймалися ворожо. Як комуністи не намагались «витравити» зі свідомості «гомо совєтикусів» прихильність до приватної власності, які тільки прийоми не винаходили, але закінчилося це сумно для самих комуністів. Як не крути, а «своя сорочка ближче до тіла». Це правило — на всі часи.